змінити мову сайту

Привітання з Днем Вчителя

Уся шкільна наша родина щиро вас вітає.
Щастя, здоров'я й успіхів вам бажає,
Дай вам, Боже, ще довго молодіти,
Та й не одну осінь ще з нами зустріти.
За те тепло, що в серці нам вкладаєте,
Любов до рідної землі,
За те добро, якого нас навчаєте,
Спасибі, дорогі учителі!
4
Подає в ранковій тиші школа
Дзвоника останні позивні...
І на серці терпко, як ніколи:
Ти ще учень й одночасно - ні.
Не було щасливішого в світі...
І старий учитель - стріхи брів -
В юнім колі, в білому зацвітті
Молодо і сам собі зацвів.
І ця Танька, Танечка, Тетяна,
В котру був закоханий весь клас,
Підійшла до тебе і неждано
Запросила на прощальний вальс.
Прощавай, шкільна скрипуча парто,-
Шхуна у країну добрих знань!
Шкодувати рано ще й не варто,
Бо у серці тисяча бажань.
Як не думав - не знайшлося слова.
Може, й ні до чого тут слова?
Рук торкалася коса шовкова -
І хмеліла в танці голова...
Ой, куди світанок дня покличе,
Поведе куди він завтра нас?
І щемить чекання на обличчі,
І звучить шкільний прощальний вальс...
5
Учителю! Ти йдеш по цій землі
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.
6
До поки сонце світить з висоти,
Щебечуть птахи, зацвітають квіти,
Ми Вам життям бажаєм твердо йти,
І днем грядущим від душі радіти!
Хай щастя завжди супроводить Вас,
Людська повага й шана не минають,
А вашу мрію й працю повсякчас
Лиш визнання вінчають!
7
Добрий майстер у роботі
І порадник у житті,
Ви розрадите в скорботі,
Не забудете в біді,
Порадієте на святі,
І на дружбу Ви багаті,
До людей Ви - лиш з добром,
З святом Вас віта сьогодні
Весь наш дружній коллектив
Працьовиті, гарні, мужні
Будьте Ви ! І повні сил !
8
Шановні освітяни!
Вітаю Вас з днем знань – 1 вересня! Поздоровляю з початком навчального року та бажаю міцного здоров'я, здібних учнів та звичайно покращення умов праці!
9
Вчителю мудрий,
Вчителю добрий,
Нас научили Ви,
Нас Ви ростили,
Дай Боже щастя,
Вам, справжня людина,
Щоб мали терпіння,
Щоб мали сили.
10
Сьогодні ваше свято. Свято скромних, але достойних людей, свято добра, мудрості та любові. Як би не вирували політичні пристрасті в країні, куди б не закинула нас доля, є в житті речі, які ніколи не знецінюються, не тьмяніють, не забуваються. Це – Рідна Земля, Мамина Любов, Погляд Першої Вчительки
11
Як різні діти є у школі,
Так кольори ось цих троянд.
І ви до кожного з любов'ю
Звертаєтесь:"Мій рідний клас!".
А жовтень пензлем вже малює
Всі барви осені "горять",
А Ваші душі не черствіють
Хоч інколи в очах " іскри горять ".
Тож дай здоров'ячка Вам, Боже,
Слухняних, добрих діточок,
Бо в свято згадувати негоже
Наших дитячих помилок.
12
Вперше ми прийшли до школи…
Незнайомий світ навколо…
Нас упевнено за руку
Ви нас повели в науку.
Вчителі! Жінки чарівні!
Рідні ми для вас і рівні.
Нам даруєте знання,
Щоб ніколи навмання
Не блукали ми по світу.
Нам даруєте освіту!
Ви вчите нас рахувати,
Малювати і читати,
Мову рідну поважати,
Власну думку формувати!
Ви вчите фізичним вправам,
Добрим і корисним справам.
Старшим всім допомагати
І малих не ображати.
З днем Жіночим вас вітаєм
І найкращого бажаєм.
Знаєм: всі, хто тут навчався
З нами подумки з’єднався
І до вас подяка лине
Із усіх кутків країни!
13
Ми хочемо вас привітати
У цей святковий осінній день
Тепла і сонечка побажати
І щоб радісно вам було кожен день!
Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,
Хай вистачить щастя на ціле століття!
Хай скрізь буде лад - на роботі, в сім'ї,
І радість на серці, і хліб на столі.
Хай сміхом й веселістю повниться хата,
Родина хай буде здорова й багата!
І мрій, і бажань, і наснаги творити,
Щоб серцю хотілося жити й любити!
Хай учні шанують, повагу дарують,
Злагода й мир у житті хай панують!
14
Що перша заповідь учителя – любити!
Це, перш за все, життя,
Бо в ньому жити:
Посіяти, плекати і радіти;
І знати, що добро росте,
Що вклав ти частку серця
В це створіння
І мудрість й душу,
Тільки май терпіння,
Бо довго проростає те зерно,
Воно ж бо вічне,
В терніях воно.
А друга заповідь учителя – любити!
З натхненням діяти, творити,
Шукати і знаходить сходи,
І підійматись до зірок,
А кожним кроком є урок.
Ще й третя заповідь учителя – любити!
З своєю совістю дружити,
Щоб час пройшов
Й лови себе на слові:
Дорога вчителя вся виткана з любові!
15
Усяким людям усякі дари:
Одному ясний сильний ум,
Що не знаходить у світі пари;
Другому рій крилатих дум,
Що, мов орли, летять за хмари;
Ще іншим - руки золоті:
Що очі бачать, руки вдіють
Який же дар дістали ті,
Що так дітей учити вміють?
Мені здається, в скарбі тім
Любові найбільше дісталося їм.
Учитель - це наша совість
Взірець в житті єдиний
Без цього життєва повість
Не пишеться у людини.
Не має свого він часу
Життя його - тільки школа
Учитель - це дружні класи,
Учитель - це така доля.
16
Нехай цей день Вам зморшок не прибавить!
А ті, що були - радісно гітре!
Зміцнить здоров'я, від проблем позбавить!
І щастя Вам надовго принесе!
Ви поруч із дітьми щоднини
Долали знань людських глибина!!!
Вели за руку через терни
До професійних до зірок!
Нехай Вам Бог назад поверне
Те, що давали крок за крок!!!
Такими ж будьте молодими
Як і в ці дні випускники!!!
В канікули летіть за ними
Неначе в вирій журавлі!
А восени чекайте знову -
Прийдуть, проситимуть порад!!!
В найкращу школу міста Львова
Повернуться вони назад!!!
За те що так Ви їх любили
Серед шкільних веселих стін!
Що розуму, манер навчили!
За це Вам батьківський уклін!!!
Хай поруч буде з Вами вдача молода
На довгії, щасливії літа!!!!
17
Про вчителя моє найкраще слово,
Як про людину дану всім від Бога,
Бо все добро так щиро в серці світить,
Найкращому створінню – нашим дітям.
Навчить любити українську мову
І шанувати рідне наше слово,
З пісень вінки плести й добро творити,
А успіхам дітей завжди радіти.
Розумна, щира і привітна,
В душі завжди весна і радість квітне,
А ще вогонь великий не згасити,
Життя дорогу ним світити.
Навчаєш різні труднощі долати,
А ще всім свято пам’ятати,
Де ти живеш, і що земля єдина.
Вселяєш віру у прекрасне ти дитині!
Прочитайте ще:
18
Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли
У вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.
19
О, вчителі!
Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з’явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі!
І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.
О, вчителі !
Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: -
Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!
20
Вчитель! Скільки сили треба,
Щоб навчити нас усіх,
І терпіння, і бажання,
І надій, і сподівання.
Вчитель наш - найкращий у світі,
Допоможе в хвилину важку,
І нехай тільки посмішки й квіти,
Він знайде на своєму шляху.
21
Було це неначе вчора
Прийшли ми у перший клас
І Вас привітали хором
І вчились полюбити Вас
Було нам всього по 6 років
Звали нас всі "малюки"
Робили ми перші кроки
Навчаючись залюбки.
До успіхів було далеко
Нам заважали балачки
І виявилось - ой нелегко
Писати палички й гачки!
Та віру в усіх Ви вселяли
І заспокоювались нами
Було - і нас розвеселяли
І витирали слізки нам.
І поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці
Вже нас контрольні не лякали
Від Вас ми чули "молодці".
Було нам цікаво писати й читати
Розвязувать вправи було до душі
Раділи Ви, матуся й тато
Коли ми виразно читали вірші.
Ви до нашого рідного слова
Прищепили повагу й любов
Ви навчили нас рідної мови
Щира дяка Вам знову й знов.
За нас були спокійні мами
Усі минулії літа
Ділили завжди Ви із нами
Навчання, працю і свята.
Ви нас навчили чесно жити
Єднатися в нелегкий час
Ми класом почали дружити
З'явились справи спільні в нас.
Ми полюбили фізкультуру
Росли й міцніли з кожним днем
Збирали ми макулатуру
Було в нас свято не одне.
У дні народження ми з вами
Ділили ласощі на всіх
Пекли торти нам наші мами
Пісні звучали, жарти, сміх.
А наші походи до бібліотеки?
Бо ми ж полюбили читати книжки
Про нинішній час, про події далекі
Бувальщини, оповідання і науки.
А концерти у залі шкільному
Цирк, театр? Як цікаво було
Ми в ці дні не спішили додому
Скільки їх за чотири роки спливло.
Останнє нині в нас побачення
Нам сумно розлучатись з Вами
І просимо у Вас пробачення
Ми найщирішими словами.
За те, що колись хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк,
А хтось одержував двійку,
Вступав з товаришем в бійку,
Базікав часто безупинно,
Та Ви прощали нам провини.
Для нас Ви були друга ненька
Жаліли щиро нас маленьких
І нашим мамам завжди радо
Давали добрі Ви поради.
Скажіть, де маємо знайти такі слова,
Щоб побажати щастя-долі, удачі і добра?!
Розцілувать Вас доволі
Бо ж прощання прийшла пора.
Прийміть же ще раз привітання - найпалкіші,
А з ними побажання - найщиріші -
Добра, поваги, злагоди, любові,
Багатої на щастя долі.
Тож прийміть уклін від нас земний
Хай дасть Вам Бог прожити ще 100 літ
І залишити у житті лиш добрий слід
22
Вчителю вклонимся в ноги
В день цей святковий всі ми.
Нас научали усього,
Нас ви зробили людьми.
Доземна вклоняємось нині
Вам, учителю, з пошаною,
Хоч скроні Ваші вже сиві,
Міцні ви шкільного славою!
23
О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.
О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!
Сьогодні ви зі світлою печаллю
Ступили всі через шкільний поріг...
Хай буде вам безмежний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг.
Якщо сили в дорозі покинуть,
Рідний дім, рідну школу згадайте...
Хай сюди всі думки ваші линуть -
І до нас ви частіш завітайте!
Нехай у домі вашім завжди буде світло,
Хай люди усміхаються привітно,
Нехай земля квітчає шлях до школи!
Здоров'я вам, надії та любові!
А ще вам - довгих літ і море квітів,
Хай кличуть вас осяяні дороги.
Сміливо йдіть, наші дорослі діти,
В шляхи життєві від шкільних порогів!
Як свято дитинства, кінчається казка,
Як стрічка кіно, обриваються сни,
І, не сподіваючись вже на підказку,
Проблеми вирішувать сам мусиш ти
24
Перша вчителько,
Уклін наш Вам до землі,
Хай прекрасні будуть дні,
Хай минуть Вас злі,
На важкій шкільній ви ниві
Кожен день в труді,
Будьте завжди ви щасливі,
В радості живіть!
25
Ти - учитель,
Ти - сіяч недремний
І невтомний мудрий садівник.
Знаєш ти предивні таємниці,
Розум твій розпалює вогонь.
Лікар ти, котрий лікує душі
І до сонця повертає всіх,
Капітан - у морі, а на суші -
Ти наставник юних, молодих.
Ти - коваль, поет і будівничий,
Добротворець і дозорець ти.
До дітей тебе веде і кличе,
Світлий образ нашої мети.
І в день такий урочистий, святковий
Дозвольте Вашу працю вшанувать.
І квіти всі, принесені сьогодні,
Від всього серця Вам подарувать.
26
Не вміла я читати… І так само
Писати теж не вміла (як не гріх!),
Та в перший клас прийшла, - і друга мати
Мене зустріла під веселий сміх:
- Богданко! Не все одразу вдасться!
Піде чимало наших літ…
Ти зрозумієш, люба, що це - щастя.
Який чарівний, дивний білий світ!
І почалося… Всі знайомі лиця,
Уроки… Відпочинки… Знову клас
І я вже Ваша, краща учениця
Вітання шлю із вдячністю для Вас:
Хай сміхом Ваша сповниться оселя,
І статки теж не проминають в ній -
Аби, щасливі, світлі та веселі
Ви, Наталю Романівно, прожили
кожен день земний
А ми прийдемо - завтра, через роки,
І світлий клас - де зайчик золотив
Згадаєм не прості життя уроки,
Що їх нам перший вчитель присвятив.
27
Ще недавно ми над книжками корпіли,
Вірші читали напам'ять.
Сьогодні пісню ми прощальну проспівали,
І налетів непомітно смуток.
Тебе, рідна школа, не забудемо,
Всі знання ми в пам'яті зберігаючи,
І шанувати тебе ми довго будемо
За все вчителів завдяки.
За доброу, терпіння і волю
Що безкорисливо подарували нам.
За жорстко слово, сказане мимоволі,
Спасибі скажемо ми сьогодні вам.
У серцях вогонь той, що не гасне засвічений,
Розум твердий, а розум обпалений.
Тим полум'ям, що горить вічно у вас
Що спробували ви донесть до нас.
Ну що ж, тепер за нами справа -
Зробимо крок ми в майбутнє сміливе,
Що б е було за нас вам соромно,
А нам по-своєму образливо.
Пора прощатися нам, пора.
Йдемо ми з шкільного двору.
Щоб стати гідними мужами
Повинні тепер старатися самі!
28
Прийміть вітання найкращі наші
І побажання в цей Святковий День,
Щоб від життя була завжди лиш радість,
А ще – любов і шана від людей.
Бажаємо Вам багато літ прожити,
Душею й серцем молодіти,
Щоб щастя й радість Вас не минали,
Щоб Ви постійно гарний настрій мали.
Щоб злагода, мир панували у хаті,
Були Ви здорові, достатком багаті.
Хай шлях Ваш буде світлим,
А все життя, мов той кришталь -
Прекрасним, ніжним, чистим.
Тож не старійте і не знайте
В житті ні смутку, а ні бід,
Живіть щасливо до Ста літ !
29
О, вчителі, прислухайтесь -
Серпневості пада зоря…
Це вересень мудро дмухає
На сторінки «Букваря».
Уже догасає літо,
Приходить натхнення пора.
Надіями світлими вмита
До школи спішить дітвора!
Приходить пора для вмілості,
Вже скоро дзвінок залунає.
І я наберуся сміливості
Вклонитися вам безкрає.
Сказати я хочу просто,
Знайти б лиш крилатих слів,
Щоб заіскрилися золотом
Усмішки моїх вчителів.
Розумні мої, сивочолі.
А є ще такі молоді.
Та у вас однакові долі
На грішній оцій землі.
Ділити дитячу смішинку
І біль дитячий навпіл.
І душу – кожну росинку –
Навчати на розмах крил.
На ігреки, суфікси, глобуси
І на меридіани життя,
Щоб в серці маленькому колосом
Ростились весна й доброта.
Лише вчителям плакуча
Над зошитом спрагла синь.
Від перших й останніх учнів –
Доземний низький уклін.
За цвіт ваш душі невтомний,
За серце – зерня добра,
За ваші посріблені скроні
Побіля книжок і пера.
Вам платять якийсь там мізер.
В кипінні любові і бід,
Це ви видаєте візи
В дорослий, шалений світ!
Це ви…Цілувати б вам руки....
Вклонятись доземно вам –
Святим , що пізнали всі муки.
О ні , не богам – вчителям!
Приходить пора для зрілості
Й життя усе нам вертає.
Тож я наберуся сміливості
Вклонитися вам безкрає.
Ця тиша…Хвилини пурхають…
Серпневості впала зоря…
Вже вересень мудро дмухає
На сторінки «Букваря»!
30
Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.
Перший крок він сміливий,
Він — дорога у світ
Результати важливі
Шкільних прожитих літ
Він проводить у входу
У безмежність доріг.
У будь-яку погоду
Проведе за поріг.
Він стрімкий, він нестямен
Він — трамплін у життя
Він сигналить початок
Наших мрій відкриття.
Скільки в нім хвилювання
В далину кличе звон
Гіркота розставання і надій
Сподівань, мрій мільйон.
Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.

31
Якби не було вчителя,
То не було, напевне,
Ні поета, ні мислителя,
Ні Шекспира, ні Коперника,
І понині, напевне,
Якби б не було учителя,
Невідкритими залишилися б
Береги Америки.
32
В цей святковий осінній час
Прийміть побажання від нас!
Хай буде здоров"я міцне, мов граніт,
І з ним Вам прожити не меньше ста літ.
Хай горе обходить Вас стороною,
А щастя приходить і ллється рікою!
Хай кожен день до Вас приходить радість,
І дового десь блукає старість,
Щоб ніколи не старіли,
А душею молоділи.
33
Ось знову в школу Ви ідете
В цей вересневий світлий день;
Де Ви натхнення це берете,
За що так любите дітей?
У них вкладаєте всю душу
І, як на світі жить, вчите.
Ніщо Вас, вірим, не примусить,
Лишити діло це святе.
Бо Ви народжені для нього;
Мов діти рідні Вам учні,
Ви їх виводите в дорогу,
У світ, на простори ясні.
Й немає більшої Вам втіхи,
Коли уперше малюки
Долають у науці віхи
Й виводять старанно рядки.
І прагнете Ви їх навчити
Як штурмувати висоту
І що в майбутньому робити,
Щоб вся земля була в цвіту.
І за невтомну працю Вашу
Уклін Вам до землі низький,
Прийміть подяку щиру нашу
За труд учительський важкий.
Хай добре Вам весь час живеться
Без горя, смутку та біди,
А галаслива хай малеча
Приносить радість Вам завжди!
34
Для першої вчительки
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики –
Пишуть палички.
Добре нам читається –
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.
Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки
Їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.
35
Дивлюсь на Вас дитячими очима,
В яких не згасла шана і любов.
Я перед Вами, як малий хлопчина,
Який до школи тільки-но прийшов.
Від перших букв і слова „Батьківщина”
Мене вели в науки дивний світ.
І Вашу ласку чув я щохвилини,
Як промінь сонця чує первоцвіт.
І я мужнів А на обличчі Вашім
Глибокі зморшки викарбував час.
Не треба щастя Вам повнішу чашу,
Ніж гідну зміну виховати з нас.
А як війна пожежами дихнула
І сіяла навколо смерть і жах,
Рука у битвах Ваша не здригнула,
Вона й мені вказала вірний шлях.
Сьогодні тут, як в ті далекі роки,
Я з радістю у школі Вас зустрів.
І як тоді, хлопчина синьоокий,
Готовий слухать правду Ваших слів.
І де б не був я, і про що б не мріяв,
Чи в заметіль, чи як цвітуть сади, -
Мене і досі ласка Ваша гріє,
І перед Вами – я школяр завжди.
36
Чи в світі є таке мірило,
Щоб зміряти твої труди?
Де джерело, натхнення, сили,
Що сяєш зорею завжди?
Здається – просто: дошка, крейда,
Підручник, зошит, олівець.
А скільки в класі різних в тебе
Вразливих душ, натур, сердець?
А ти їх знай мінливий настрій,
Навчи з любов’ю підійти!
А чи завжди у праці власній
Ти бачиш бажані плоди?
І знову пошуки, турботи,
І вся у них ти поринай,
Бо непочатий край роботи,
І ти зробити все встигай.
І так в дерзанні – рік за роком,
Щоб учням всю себе віддать.
Твоє покликання високе –
Людини душу формувать.
Здається: ти не знаєш втоми,
Та серце не заліза сплав.
Чекає рук твоїх і вдома
Багато невідкладних справ.
Бо дома ти – дружина, мати
І вихователь у сім’ї.
Твої ж бо – три кути у хаті,
Й тривоги за сім’ю – твої.
Та все ж міцніють в тебе крила,
Як бачиш пошуків плоди.
Чи є у світі те мірило,
Щоб зміряти твої труди?
37
Ну що ж, першокласнику!
Учись терпеливо.
Навчання буде хай Легкою ношею!
Дороги тобі, першоклашко,
Щасливої,
І друзів — численних,
Надійних, хороших!
38
Шановні друзі, всі присутні!
Бракує найтепліших слів,
Щоб привітати щиро й сутно
І вас, і наших вчителів!
За зустріч цю і попередні,
За той невигаданий час,
Коли отут безпосередньо
Були ми учнями у вас.
І ми вже стали вчителями,
Але повсюди і щораз,
Як і колись, ми поруч з вами,
І досі учимось у вас.
Ми й досі з вами нерозлучні
На нашій матінці-землі,
Бо не вмирають вчителі,
Допоки є на світі учні!
39
Освітяни й освітянки!
Ми — немов травневі ранки!
Маєм поклик, маєм змогу
Всім освітлювать дорогу:
До мети, до знань, до мрій.
Побажань всіляких — рій.
Та одне сказати мушу
Для шановних громадян:
Щоб не гасло сонце в душах
Освітянок й освітян!
40
Не стало на світі такої людини!
Жив-був чоловік...
Він, звичайно, не бог,
А вчитель як вчитель.
Сільський педагог..
Для нас він —
На Всесвіт єдиний!


Завуч і директор,
Як тато і мама,
В школі коханій моїй.
Знаємо всі ми
Важко нести їм
Влади тягар на собі.
Вам співчуваєм,
Щастя бажаєм
На довгі-предовгі роки;
Сили, наснаги, здоров'я й відваги
Зичимо ВАМ залюбки.
43
Золоті знов каштани й тополі,
Шкільний дзвоник як серця ритм,
І в твоїй учительській долі
Вічним трепотом він дзвенить.
Кличе, зве, поринає у спомин,
Де велика родина, шкільна вся сім’я,
Де твоїх зірочок небо повне,
Та єдине для них твоє, Вчитель, ім’я.
Із рожевих світанків дитинства,
Доброти, тепла та любові,
Із батьківства та материнства
Вся твоя учительська доля.
Світлом сонця удача хай лине,
Як в калиновій казці неначе,
І нехай джерелом в ній неспинним
Буде радість і сміх дитячий.
44
Без природничих наук
Ніяк нам не прожити,
Тож хімію та біологію
Ми обіцяєм вчити.
Історія та географія
Відкриває нам світи,
І цим допомагає
Впевнено по життю іти.
Усі знання одержані важливі -
Вони згодяться потім на Землі.
За те, що добрі Ви до нас і терпеливі,
Спасибі, дорогі учителі.
За ласку Вашу, чуйність і турботу,
За те, що підняли нас на крилі,
За повсякденну, кропітку роботу
Спасибі, дорогі учителі.
45
Учителю! Вклоняємось доземно
Перед великим іменем твоїм.
Вже проростають ті маленькі зерна
Під поглядом, як серце, золотим.
Учителю! Ти - наче нездоланність,
Крізь все просієш іскру доброти,
Щоб засвітить у серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.
46
Росяною стежкою, стежкою-мережкою
Тебе доля-доленька в школу привела.
Добре й вічне сіяла щира твоя усмішка
І тобі, учителько, найкращі слова…
Серце дзвенить дзвоником і злетіти проситься,
А як ввійдеш в клас ти – радість ожива.
Багатьох навчила ти життєвих мудростей,
Їх в життя далеке мрія повела.
47
Талантами повниться наша школа.
Але про це не дізналися б ми ніколи,
Якби не вчителі фізкультури, малювання,
Музики і праці,
Ніколи б не знали ми удачі.
Нам школи іншої не треба,
Не треба інших вчителів,
Хай спів наш лине аж до неба
Для наших любих вчителів.
48
Вчителю наш милий
Ми складаєм Вам подяку,
Що так щиро нас учили
Ми, старанні Ваші діти.
Вашу працю зрозуміли -
Ні часу, ні сил, ні здоров'я
Ви для нас не пожаліли.
Ви нам всім розкрили очі,
Показали правди світло,
Що знанням в умах дитячих
Диво-квіткою розквітло.
Ви розкрили світу чари,
Сині гори, темні води,
Ви навчили розуміти
Дива і красу природи.
Гріх, неправду і нечесність
Ви ненавидіти вчили
Витривалістю, завзяттям
Добивалися до цілі.
49
Тихо вечір догорає,
Сплять у синяві зірки,
Наша вчителька читає
Твори учнів від руки.
Все навколо постихало,
Другий сон пливе кругом,
І лиш вчитель англомовний
Щось схилився над столом.
Перші півні заспівали
Вже світанок жевріти став,
А учитель наш, філолог,
Ще і досі не лягав.
Так, важка ваша праця,
Але й прекрасна в той же час,
Та знаєм - все здійснити вдасться,
Низький уклін Вам всім від нас.
50
Я пам'ятаю кожне Ваше слово
Дивлюсь, заходите Ви в клас
І дзвонить ранком дзвоник малиново,
І вчителька стрічає знову нас.
На синіх вікнах райдуга повисла,
Вона до школи кличе мене знов.
Учителька, Ви перша наша пісня
Як пісня птаха з гомінких дібров.
Круті дороги доля нам простеле
Вам же допоможе
Так її любити
Мудрий Ваш наставник




  Рідний Ваш учитель.

Оставляем коментар ..... Ето важно